неопалимий

-а, -е, заст., поет.

Який горить і не згоряє. || перен. Який не зникає, постійно зберігається.

••

Неопали́ма купина́ — а) у біблійній міфології – терновий кущ, який горить і якимось дивом не згоряє; б) у церковному вжитку – назва ікони із зображенням Богородиці, яка рятує від пожежі.